Останній рік для вчителів початкових класів знаменувався змінами, а саме - активною підготовкою до нової української школи. Ця підготовка викликала у вчителів і цікавість, і радість, і занепокоєння водночас. Перед проходженням на Ederi курсів підготовки з упровадження нового змісту початкової освіти «Нова українська початкова школа», вчителі, навіть, відчували паніку – чи зможемо працювати по-новому, що з цього вийде? Розібратися і заспокоїтись допомогли тренери, які готували нас. На тренінгах ми виконували дуже багато різноманітних вправ, самі гралися і через себе пропускали те, що можна робити з дитиною на уроках – це є дуже цікавим.
Отже, на відміну від традиційної школи філософія Нової української школи абсолютно змінюється. Дитині даватиметься можливість більш творчо до усього підходити, розвиватися і застосовувати знання на практиці.
Бо принципами НУШ є:
- учитися вчитися;
- учитися разом;
- учитися в дії;
- учитися бути собою.
А саме - визнання талановитості кожної дитини, визнання цінності дитинства, радість пізнання (спостереження, дослідження, аналіз), розвиток вільної особистості, формування здорового способу життя та морально-етичних цінностей.
Нова українська школа – це не сидимо і не дивимося весь час на екран чи на дошку, а постійно співпрацюємо у команді. Це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж сподобається відвідувати цю школу, адже тут пануватиме співпраця та взаєморозуміння.
В Новій українській школі велику увагу приділяють батькам. Вчителі допомагатимуть батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини. Адже кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.
Нині вчитель – це друг, порадник, людина, яка підказує, як отримані у школі знання застосувати на практиці. Як результат – діти стають більш розкуті. Вони висловлюватимуть свої думки, не боятимуться помилятися, задавати питання, фантазувати.
Головна мета - заохотити дітей до навчання. Діти мають хотіти йти до школи. Не тому, що вчителька, не тому, що так треба. А тому що на уроці так цікаво, весело та невимушено, що аж не хочеться йти на перерву.
Через Закон і новий Стандарт затверджується право дитини на навчання через гру. Де гра – це творчість, дослідження і рухова активність. Тому діти не сидітимуть на місці: увесь час рухатимуться і придумуватимуть щось нове.
Досить велика увага приділяється атмосфері в класі. З самого початку обговорюватимуться правила класу, які складаються разом з дітками. Найважливіше правило – піднятої руки, «говори тоді, коли тебе почули і побачили».
Одним з нових і цікавих для вчителя стає практика ранкових зустрічей, що допомагає вчителю у створенні цілісного колективу, можливості навчити дітей взаємній повазі та позитивному ставленню один до одного.
Перед ранковим колом, залежно від настрою, кожна дитина вішає прищіпки на усміхнені чи сумні смайли. Якщо є дитина з поганим настроєм, то вчитель разом із класом придумують по максимуму, як можна його поліпшити – наприклад, це може бути усмішка для цієї дитини. У понеділок, ранкове коло починається з вітання, компліментів. У цей день дитина обов’язково розказує, що в неї було цікавого на вихідних. Треба вислухати усіх – але за бажанням.
Кожен тиждень у НУШ – тематичний. Ранкове коло і щоденник вражень входять до складу першого уроку (предмет “Я досліджую світ”), тож учителям пропонується ці активності не затягувати. Проте понеділкове і п’ятничне ранкові кола тривають довше, адже на них відбуваються ввід та закріплення тем. До щоденнику вражень дитина може написати все, що захоче. Якщо в неї є бажання – вона вчителям показує чи ділиться з товаришами. Нема бажання – закрила, і ніхто не побачив.
До кожної теми тижня діти готують лепбуки. Наповнення лепбуку – те, що малюють діти. Так, як вони вміють. Лепбуки – це дуже корисна річ. Адже діти кожного дня бачать те, що на дошці – вони так повторюють матеріал.
Цікавим є розташування парт, організація навчальних осередків. Більшість дітей, які прийшли у перші класи Нової української школи, відвідували дошкільні навчальні заклади і звикли до роботи у центрах діяльності – мистецькому центрі, центрі гри з кубиками, бо кожен першокласник НУШ матиме шість цеглинок LEGO. Важливими навчальними центрами для першого класу є такі: центр читання і письма, центр природознавства, математичний і мистецький центри.
Деякі предмети будуть інтегрованими, тобто об’єднуватимуться навколо цікавих для дитини тем і проблем, бо дитина не сприймає світ по частинках, вона сприймає його цілісно. Вже з 1 вересня на першокласників чекатиме інтегрований курс «Я досліджую світ». Таким чином дитина має скласти цілісну картину світу і усвідомити, що вона є поки ще маленьким громадянином цього світу та країни.
Отже,школа - це найважливіша ланка. Тут закладається майбутнє, тут ростуть діти, які повинні будуть через кілька років приймати важливі і відповідальні рішення. Ми, вчителі, маємо надію, що реформа «Нова українська школа» всіляко сприятиме появі саме таких дітей. Адже судячи по взятому темпу, всебічній підтримці та готовності громадськості до змін – вірять у нас, вчителів, як ключову персону реформи, як у агентів змін.
Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.
Успіхів нам, шановні колеги, з майбутніми першокласниками в новій українській школі!
Немає коментарів:
Дописати коментар